
Я чую, чо вы, братишки и сестрички, не зовсім готові до моєї розповіді, але коли відчуваєш звабу сказати свою історію, то треба витиснути з себе всі сонячні бар'єри. Так от, сніг летить, і наша країна занурена в холодний туман. Це саме той період, коли сльози холодні, як піздатість наркомана, а вулиці наповнені людьми в шапках з лічильниками закладок. А я, хлопець з біс-року, завжди був на хвилі взривати.
Ось так наркоманське хіп-хоп в ритмі старих ширял диктує мені свої закони. Але тепер, розповім вам про свою останню пригоду, коли рішив змінити своє життя і занятися лічильниками в ресторані.
Було це на дні моєї наркоманської депресії, коли я лежав у центрі руїн свого життя. Сонце вже тривалий час не світило, а мої мрії були вмазані непроникною темрявою. Життя стало наскрізь ширялищем, а я - просто голодуха у цій наркотичній гидропонічній мережі.
І от, я кинув виклик долі! Заходжу я на свій улюблений сайт "Парадайз Шипс". Тут можна було знайти все, що душа забажає - закладки, ширяла, шприці, все для наркоманського сяйва. Але мені була потрібна лише одна рецептура - метадон, який міг змінити мене до неузнавання.
Прокручую сторінку сайту, вибираю свій продукт. Листуємо, листуємо, і ось вона - закладка! Моє серце вибухає радістю, як закурений ширял. Власний світло-синій кришечка з вишневим вимісцем. Це було саме те, що мені потрібно. Закладка, яка зробить мене володарем своїх емоцій.
Зрештою, зробивши свою закладку, я вирішив покинути моє приваблене марихуаною житло і зайнятися лічильниками в ресторані. Я хотів змінити своє життя, використовуючи свій наркотичний досвід як зброю проти скуки і рутини.
Так от, першого дня роботи в ресторані, моя душа була наповнена натхненням. Я був готовий хиппувати на кухні, як наркоманський шаман з власним лехоньким ширялом. Кожен рух моїх рук був синхронізований з ритмічними ударами моєї наркотичної живиці.
Я взявся за готування страв з блискучою енергією, мов акорди музики, яку тільки ти можеш послухати на власному дзвінку. І хоча я знаю, що мої руки були як ширялом мариновані, я все одно працював на повну катушку. Ресторан здригався від мого наркоманського темпу.
І ось, через кілька годин невпинного гіпнозу, я закінчив своє перше зміна. Результати були вражаючі, як наркоманське хайлайті. Кухня була заповнена ароматом кулінарного вибуху, а мої страви були справжніми наркотичними шедеврами.
Скажу вам, братишки і сестрички, це була найкраща ночівля мого наркоманського життя. Я почав хиппувати не лише наркотиками, але і на справжньому житті. Лічильниками в ресторані, я став справжнім наркоманським шеф-кухарем, вкрай витонченим і понад усе амбітним.
Тож, пам'ятайте, мої друзі, життя - це така собі гідропоніка, в якій ми займаємося своїми ресторанними фантазіями і закладками наркотикам. І хоча моя історія може здатися дивною і навіть нещасною, вона є викликом до власного хиппування і творчості.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Закладки |
Ширяла |
Шприці |
Гидропоника |
Сайт |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Так що, давайте збережемо нашу наркотичну харизму та піднесемося над усім, як наркоман-шаман, піднімати світлу фігуру закладок у наркотичному ресторанному танці.
Так от, саме так я купив метадон і занявся лічильниками в ресторані, хиппуючи на наркоманському ширялі. І хоча цяісторія здобулася з кількаємніх слів, вона має глибину, яку можна порівняти лише з глибиною наркотичного вибуху.
Хи-хи, привет всем, пипл! Сегодня я хочу рассказать вам совершенно крутую историю о том, как я стала наркоманом, а потом перестала беспокоиться о своей унылой внешности. Ах да, я забыла представиться. Меня зовут Дашка, или Дружок, или просто "Ты", если так удобнее.
Вот так вот началась моя история. Я как-то, сидя с друзьями на закладках, решила, что мне нужно что-то новенькое, чтобы заморочиться. Мне часто говорили, что я выгляжу как унылая помазуха, и я решила это исправить. После небольших раздумий, мои друзья подсказали, что первитин - это то, что мне нужно. Правда, передозиться на нем можно, но зря жить тоже не хотелось.
Так что я отправилась на поиски своего идеального первитина. Но проблема была в том, что все продавцы находились на переулке Космодемьянской. И разобраться, кто кого обманывает - задачка не из легких. Пока я путешествовала по этим местам, я стала замечать, что все нарциссы вокруг были заняты своими тараканами в голове, и им было все равно на свою внешность. Вот тут-то я поняла, что тоже хочу быть в моменте и не отвлекаться на свою унылую физиономию.
Но вернемся к поиску первитина. Он оказался замечательным способом познакомиться с новыми интересными людьми. Хи-хи, я постоянно попадала в самые невероятные истории. Один раз меня посадили в машину с настоящим мужиком, который делился со мной своими наркотическими приключениями. Оказалось, он просто обожал амфетамин! Пока я слушала его рассказы, я думала, что самый главный секрет счастья - это не оглядываться на свое отражение в зеркале.
Перегибая палку с первитином, я решила попробовать еще одно волшебное вещество - метадон. Я долго читала об этом на форумах и решила, что оно точно сделает меня красивой, как настоящую куколку. И вот, когда я наконец-то его купила, я поняла, что весь мир тонет в цветах и моей красоте. Но я и не думала, что за этим последуют еще большие проблемы.
С каждым днем я все больше и больше заморачивалась насчет метадона. Я просто не могла на него насытиться! Но мне было все равно, я была зациклена на своем супер-пупер закладке.
В один прекрасный день произошло то, чего я так боялась - передоз. Я почувствовала, как мой мир покачнулся и все начало кружиться. Я испугалась, будто меня утащило в черную дыру. Но я все равно не могла позволить себе заморочиться на этом. Ведь вокруг был целый мир, полный интересных людей и так много новых вещей, которые я еще не попробовала.
Постепенно я начала осознавать, что метадон - это не единственная вещь, которую я могу использовать, чтобы не думать о своей внешности. Чтобы быть счастливой, я поняла, что нужно просто любить себя такой, какая я есть. Это было главное открытие в моей жизни.
Так что я начала замечать, что любой человек может быть красивым, если он просто находится в моменте и не отвлекается на свои комплексы.
Теперь я знаю, что красота - это несколько закладок и помазуха на лице. Красота - это наше отношение к себе. Амфетамин и другие наркотики только мешают нам быть счастливыми и принять себя такими, какие мы есть.
Итак, друзья, не заморачивайтесь насчет своей внешности. Будьте собой и наслаждайтесь каждым моментом жизни, пока вы еще в сознании и своем уме. Будьте красивыми изнутри, а внешность всегда будет следовать за вами. А наркотики оставьте себе, как воспоминание о том времени, когда вы были молоды и глупы.
Пока, пипл! Всем мира и любви!